Конспект уроку з основ економіки "Виробник як суб'єкт економіки та мета його діяльності." - Уроки економіки - Основи економіки - Каталог статей - Преподавание географии в школе
Среда, 07.12.2016, 13:31 | Приветствую Вас Гость

Каталог статей

Главная » Статьи » Основи економіки » Уроки економіки

Конспект уроку з основ економіки "Виробник як суб'єкт економіки та мета його діяльності."
Тема. Виробник як суб'єкт економіки та мета його діяльності.
 
Мета: Розкрити поняття «раціональний споживач», «альтернативна вартість»; виявити прояви обмеженості виробничих ресурсів. Вчити будувати графіки виробничих можливостей , аналізувати їх; доводити на прикладах , що в економічному житті суспільства існує закон спадної продуктивності факторів виробництва; вчити обчислювати альтернативну вартість за допомогою КВМ; пояснювати, чому людина завжди повинна робити вибір; виховувати економічне мислення, допитливість.
Тип уроку: урок нових знань.
                                            Хід уроку.
I.  Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань
1.  Що таке виробничі ресурси?
2.  Як пов'язані виробничі ресурси з потребами населення країни?
 
III.Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.
 У житті кожної людини , кожного дня постає питання- що краще: якщо я зроблю так, а може потрібно зробити було інакше? Так і виробники. Кожен прагне мати найвищі прибутки. Це характерно і для суспільства в цілому. Ось і постає питання: як розподілити обмежені ресурси між різними виробництвами, щоб забезпечити максимальний випуск продукції.
 
IV.Вивчення нового матеріалу.
 
1.Раціональний виробник.
Раціональна економічна поведінка [economic rationality, economizing] - поведінка економічного об'єкта (споживача, виробника, господарської організації і т. п.), яка задовольняє деяким заданим правилам встановлення переваг. Для виробника, наприклад, - цільова функція максимізації прибутку, або обсягу продажу.Тобто – раціональний виробник – це той, що прагне повного використання виробничих ресурсів. Раціональне ведення господарства, раціональне господарювання можна визначити як ефективне (хоча і необов'язково оптимальне) використання наявних ресурсів для досягнення поставлених цілей. Але за обмежених ресурсів, коли виробляється декілька товарів , постає проблема вибору: на яке виробництво спрямувати більше ресурсів? Різні( альтернативні варіанти )розподілу ресурсів для виробництва двох товарів наведені у таблиці
 
 
 
 
 

Якщо ресурси використовуються для будівництва лікарень, шкіл, то їх вартісна (грошова) оцінка складається із витрат на матеріали, робочу силу, оренду або купівлю землі. Альтернативними витратами щодо них є витрати на будівництво готелів, офісів, які можуть бути збудовані за рахунок тих самих ресурсів. Уряд може спрямувати всі ресурси на будівництво лікарень або частку цих коштів — на будівництво готелів. Це означає, що обсяги будівництва названих різних об'єктів є не лише альтернативними, а й взаємодоповнюваними.
Крива виробничих можливостей. Щоб чіткіше уявити значення альтернативних можливостей об'єктів, побудуємо графік меж виробничих можливостей (мал. 1).
 
 

 
Якщо нанести цифри на графік, отримаємо точки, які показують варіанти вибору ресурсів. З'єднавши їх, одержимо криву виробничих можливостей. Рухаючись по кривій, маємо можливість спостерігати різні варіанти у комбінації ресурсів. Так, у точці В ресурси поділяються так, що на них можна побудувати 55 лікарень, шкіл і 10 готелів. Якщо ресурси розподілити так, що виробництво здійснюється у межах виробничих можливостей (точки А, В, С, Д, Е, /), то досягаються найвища ефективність економіки і правильність вибору. У цьому разі точка К свідчить про недостатньо ефективне використання виробничих можливостей, а точка N знаходиться поза межею таких можливостей, отже є нереальною за даного рівня розвитку техніки, технології, організації виробництва тощо. Тому зміщення кривої виробничих можливостей вліво свідчить про їх зростаюче невикористання. Свого максимуму воно досягає під час економічних криз. При побудові графіка кривої виробничих можливостей ми прийняли низку припущень. Однак у реальному житті постійно відбуваються зміни: з'являється нова техніка і технологія, люди знаходять більш раціональні способи використання ресурсів, самі ресурси можуть змінюватись як кількісно, так і якісно, суспільство повністю відмовляється від виробництва одних товарів і починає виготовляти абсолютно інші. Як, правило, такі зміни ведуть до економічного зростання. Економічне зростання - це процес розширення виробничих можливостей суспільства. На графіку його можна позначити зміщенням кривої виробничих можливостей вправо.
Розширення виробничих можливостей, або економічне зростання, можливе двома шляхами:
1. Збільшенням кількості економічних ресурсів. Це можливо, наприклад, при зростанні чисельності працездатного населення, відкритті нових родовищ корисних копалин, розширенні виробничих площ тощо. Таке зростання називають екстенсивним.
2. За рахунок підвищення якості ресурсів без додаткового приросту їх кількості. Сюди відноситься застосування більш кваліфікованої робочої сили, заміна техніки і технології, поліпшення підприємницьких заходів керівників тощо. Ці фактори характеризують інтенсивний тип економічного зростання.
 
2. Що таке альтернативна вартість.
Альтернат́ивна вáртість будь-якої діяльності вимірюється як вартість найкращої з втрачених (не вибраних) альтернатив. Це жертви, пов'язані з другим найкращим вибором, доступним для когось, хто мусить вибрати з кількох взаємовиключних варіантів. Альтернативна вартість це, наприклад, вартість втраченої (найкращої з втрачених) можливості виробництва іншого виду товару або послуг, що вимагають тих же витрат ресурсів; ціна заміни одного блага іншим. Альтернативна вартість є ключовим поняттям в економіці як вираз "основного взаємозв'язку між дефіцитом і вибором". Поняття альтернативної вартості відіграє важливу роль у перевірці чи рідкісні (дефіцитні) ресурси використовуються ефективно. Таким чином, альтернативна вартість не обмежується до грошових або фінансових витрат: реальна вартість втраченої продукції, втрачений час, задоволення або будь-які інші вигоди, які створюють корисність також повинні враховуватися.
Альтернативна вартість завжди існує там, де є вибір. Коли ми обираємо, ми приймаємо один варіант і при цьому відмовляємося від іншого. Отже, альтернативною вартістю обраного варіанту буде вартість варіанту, від якого ми відмовились.
Наприклад, якщо підприємство має власне приміщення, де може або розпочати виробництво якоїсь продукції, або здати його в аренду, то альтернативною вартістю при виборі виробництва є втрачений прибуток з аренди. В економічних теоріях альтернативна вартість у таких випадках включається в витрати виробництва.
 
 3. Закон спадної віддачі.
Те, що ціна одного товару, виражена в іншому товарі, має тенденцію до зростання, частково пов'язано з так званим законом спадної віддачі. Цей закон встановлює співвідношення між затратами у виробництві (наприклад, праці) і випуском продукції (наприклад, масла). Закон спадної віддачі стверджує, що збільшення частки одного з чинників виробництва за решти незмінних призводить до збільшення обсягу виробництва. Проте з деякого моменту зумовлений цим приріст обсягу виробництва стає все меншим і меншим. Проілюструємо дію закону спадної віддачі на такому прикладі. Припустимо, що існує певна ділянка землі, яку ніхто не обробляв. Через відсутність одного із основних ресурсів виробничий результат буде нульовим. Далі припустимо, що до цієї ділянки прикладено одиницю праці і результат виробництва вимірюється 2000 одиницями (центнерами або якимось іншими одиницями). Тепер почнемо змінювати один із ресурсів, залишаючи незмінними інші. Кількість землі залишається незмінною, а кількість праці, що прикладається до цієї ділянки, зростатиме на одиницю. Отже, затрати праці вже становитимуть дві одиниці. Яким буде результат? Чи збільшиться врожай пропорційно затратам праці? Чи забезпечить нова додаткова одиниця праці 2000 додаткових одиниць продукції? Господарська практика показує, що друга додаткова одиниця праці принесе менше додаткової продукції, ніж перша. А третя ще менше.
Закон спадної віддачі називають основним законом економіки і технології. Однак він не є універсальним. Інколи він починає діяти тільки після того, як було додано значну кількість рівних частин ресурсу, що змінюється. Тобто закон спадної віддачі діє лише при певному співвідношенні чинників виробництва. Це відбувається тому, що змінні витрати певного ресурсу з'єднуються з дедалі меншим обсягом фіксованих витрат інших ресурсів. Тому не дивно, що додаткові змінні витрати певного фактора забезпечують усе менший додатковий продукт. Таким чином, збільшення витрат певного чинника (праці) відносно незмінних витрат іншого (землі) сприяє збільшенню загальної кількості продукції, однак через певний період приріст продукції від тих самих додаткових витрат зменшуватиметься
 
V.Запитання для закріплення матеріалу.Ст 32 підручника І.Ф.Радіонової.
 
VI.Підсумки уроку.
 
VII.Домашнє завдання.
Категория: Уроки економіки | Добавил: Админ (10.10.2012)
Просмотров: 8175 | Теги: закон спадної віддачі, крива виробничих можливостей, раціональний виробник | Рейтинг: 3.2/4
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Категории раздела
Уроки економіки [24]
Вход/Регистрация
Наш опрос
Чертя что, а сбоку бантик. Это
Всего ответов: 271
Друзья сайта
  • Детки - Бедки
  • Погода в доме
  • Статистика

    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0